redwap.me ukraine xxx videos download freeindianporn.mobi xxxxxxxxxx eng video 3gp kompoz.me tubepatrol.net muslim sex xxx freepornfinder.net sexy hd full length porn movie
2beeg.mobi liebelib.net axis girl mallu rajwap.xyz www.sixx vidos 19 new zabardasti porn anybunny.tv maharashtra sex xxx pornolaba.mobi

У селі Липівка на Рогатинщині зберігся стародавній обряд вітання Василів

У селі Липівка на Рогатинщині зберігся стародавній обряд вітання Василів
В селі Липівка на Рогатинщині існує прадавній обряд – на Василя іменнику “зв’язують ноги” і вітають по-особливому. 



«Ще задовго до Різдва сільська молодь та вже одружені молоді й старші люди збираються, розучують колядки, віншування-побажання,–розповідає Надія Чубата, керівниця місцевого сільського фольклорного ансамблю.— Вітати Василів, чоловіки йдуть у довгих святкових кожухах і чорних шапках. Жінки також одягають подібні до чоловічих «баранкові» чорні смушкові шапки, на які прищіпають «васильчики» – букети із гілочок ялини, калини та пшеничного колоска. Кожухи жінки й дівчата віншувальниці зверху підперізують поясами-крайками і зверху накидають барвисті хустки», пише Голос-Інфо. 



Кожним гуртом, в якому може бути від восьми й до 25-30 осіб, керує найвищий з-поміж них чоловік. У нього почесне завдання — носити колядницьку зірку та «Грегор»-вінок зі смерекових гілок. 



«Звідки така дивна назва вінка, було би доречніше, якби його Василем називали», – кажу берегині народних традицій.

«Е, ні, – відповідає пані Чубата.—Грегором вінок називають на честь Григорія Богослова, який, за народними і християнськими переданнями жив у четвертому столітті в Каппадокії та був другом Василія Великого. Також із Василієм та Григорієм згадують ще святого Йоана Золотоустого, але він був молодшим від них і жив у Антіохії. Тому, вочевидь, в обряді нема нічого такого, щоби було пов’язано з іменем Йоана». 



Вінок-Грегор чіпляють найпоставнішому чоловікові через плече. І таки гуртом йдуть до кожної хати, де є Василь, вітати іменинника. У господі іменинника віншувальники колядують та обов’язково говорять суто липівське віншування для Василів: 



«Сію, вію, посіваю і щиро бажаю, щоб водилося в цій хаті і без чубка, і чубаті, рослі, нослі і поросні та ще й корови довгохвості. Щоб крупа була смачна і не видно в скрині дна. Щоб був на столі хліб і ніж, хто голодний, сядь і їж…». 



Після такого побажання до гурту виходить сам іменинник, його беруть в коло та кладуть йому через плече вінок-Грегор. 



«Це, символ старшинства, влади, почестей, які збирає у цей день іменинник, – продовжує Надія Чубата. – А далі Василеві…зв’язують ноги перевеслом з колосся чи зеленої трави-отави». 



Знавчиня народних традицій мовить, що звичай так вітати Василів, ймовірно, ще проукраїнський. 



«Це своєрідний показ усій громаді того, що той чи інший чоловік є добрим господарем, що він «зв’язаний» із землею плодами праці своєї,–додає жінка. — Бо на наших землях з правіків жили хлібороби, які косили траву, вирощували хліб. А звідки набратися сили хліборобові як не від Матінки-Землі! Тому, символічно зв’язуючи Василів, ще й бажали, аби вони були здорові, аби в них не боліли ноги. Бо з давніх-давен і дотепер, коли здоровий чоловік-господар, це забезпечена щаслива родина, здорові діти, міцна громада». 



Коли іменинника вже «зв’язали», гості-віншувальники знову колядують, а згодом розв’язують перевесло. Коли в хаті іменинник Василь молодий і неодружений, то дівчина, яка йому симпатизує, може подарувати хвойну гілку, прикрашену кольоровими витинанками, цукерками і горіхами — символ здоров’я багатства і благополуччя. А маленьким Василькам дарують цукерки. Після вшанування Василя, іменинник з родиною всіх частує терновим, шипшиновим або виноградним домашнім вином і пампушками.

 

Джерело: 0342.ua